Автошкола "Престиж"

Проходила теорію у Ніни Олександрівни — чудовий викладач! Усе доступно та зрозуміло пояснювала, наводила багато життєвих прикладів, тому матеріал легко запам’ятовувався. Одразу видно, що це спеціаліст своєї справи, який дійсно знає та любить свою роботу.<br>Практику проходила з Олександром Вікторовичем — і однозначно всім його рекомендую! Виїхали в місто вже з першого уроку. Хоча до цього в мене був величезний страх водіння, я навіть часто заплющувала очі 😅<br>Олександр Вікторович не просто навчав водити — він ще й дуже добре попрацював із моїм страхом. Ми проговорили всі нюанси, він детально показував, куди дивитися, що робити і як правильно реагувати в різних ситуаціях.<br>Усі 40 годин він підтримував, наставляв і звертав увагу на критичні моменти, які можуть виникнути на дорозі. І що особливо сподобалося — він умів створити такі ситуації, додати жарт або якусь асоціацію, що потрібний момент одразу запам’ятовувався.<br>Критика теж була, але завжди по ділу — без крику, хамства чи приниження. Навпаки, усе пояснювалося спокійно та зрозуміло, і після кожної помилки я розуміла, що саме зробила не так і як це виправити.<br>Окремо хочу подякувати координатору Світлані. Вона завжди чітко надавала всю необхідну інформацію та покрокові інструкції: що і де потрібно зробити, куди звернутися, які документи підготувати, куди та як оплачувати. Також підказувала, як краще записуватися та заздалегідь брати талони, щоб не виникало зайвих проблем і витрати часу. Завдяки такому супроводу організаційні моменти проходили набагато спокійніше та зрозуміліше.<br>Для мене це було не просто навчання водінню, а ще й подолання власного страху. І я дуже рада, що поруч були саме такі люди.<br><br>Дякую Ніні Олександрівні, Олександру Вікторовичу за знання, підтримку, терпіння, професійність і людяне ставлення! ❤️<br><br>Усім бажаю таких викладачів, інструкторів з якими навчання буде не страшним, а комфортним, зрозумілим і навіть веселим 🚗❤️

Теорія у Ніни Олександрівни - 10/10. Вона дуже зрозуміло пояснює матеріал, складні речі розкладає простими словами та на життєвих прикладах. Якщо ходити на заняття, виконувати домашні завдання і проходити тести, теорію реально скласти з першого разу й дійсно зрозуміти правила. Я склала її з першого разу, тому за теоретичну частину автошколі великий плюс.<br>А от із практикою залишилися неоднозначні враження. Моїм інструктором був Володимир Олександрович. Перші приблизно 15 годин усе було добре, він спокійно пояснював, допомагав, і я поступово звикала до автомобіля. Але потім його ставлення змінилося: мої помилки й запитання почали викликати роздратування, спілкування часто переходило на підвищені тони. Звучали фрази на кшталт: «Що ти робиш?», «Чому ти так робиш?», «У тебе на все своя думка». У результаті я почала боятися помилитися й більше думати про реакцію інструктора, ніж про сам процес навчання.<br>Ще один момент - надмірна увага до швидкості. Інструктор постійно наголошував, що «вчить мене реальній їзді» і потрібно їхати зі швидкістю потоку. Коли я хотіла трохи знизити швидкість, щоб безпечно й якісно виконати маневр, це викликало агресію. Я не проти навчитися їздити в реальному потоці, але, на мою думку, спочатку новачку важливо навчитися впевнено виконувати маневри, а вже потім збільшувати темп.<br>Деякі навички мені буквально доводилося просити відпрацьовувати: паркування, внутрішній маршрут, розвороти, старт під гірку. Особливо складним був підйом на внутрішньому маршруті: після кількох невдалих стартів я почула, що ми більше туди не поїдемо, бо я «ламаю машину». У результаті цей момент став для мене страхом, і зрештою я навчилася рушати на підйомі вже після порад знайомих, які їздять на механіці.<br>Також значна частина практики була просто їздою містом або за містом, щоб «накатати кілометри». І ще для мене неприйнятно, що під час оплачених занять ми іноді займалися особистими справами інструктора - могли їхати забирати його дружину або щось відвозити.<br>При цьому я не вважаю автошколу загалом поганою: я навчилася керувати автомобілем, перестала боятися траси та склала внутрішній іспит з першого разу. Причому саме на іспиті, який приймав інший інструктор, я дуже відчула різницю: бачила його вперше, але не боялася помилитися, бо зі мною спокійно спілкувалися.<br>Тому мій головний висновок - теорію однозначно рекомендую, а от інструктора для практики раджу обирати дуже уважно. Для мене проблема була не в тому, що за 40 годин неможливо відпрацювати все, а в ставленні та відсутності спокійного, системного навчання. Я прийшла в автошколу саме для того, щоб помилятися, отримувати пояснення й виправляти свої помилки, а не боятися їх.

Мій досвід у цій автошколі вийшов неоднозначним.<br>Із плюсів: зручне розташування біля метро, перше заняття з 8 ранку (мені було зручно пред роботою). Інструктор навчив мене робити змійку заднім ходом, за що я вдячна. Теорію викладали добре: викладач пояснював матеріал, ми розбирали питання, іспит я склала з першого разу. Також ціна навчання була нижчою, ніж у багатьох інших автошколах.<br>Але з практичним навчанням у мене залишилися дуже неприємні враження. Спочатку я їздила на Chevrolet Aveo, а після його поломки на Ford-у із роботизованою коробкою (останні 4 заняття і внутрішній іспит). У авто не працювало ручне гальмо і на панелі приладів горів чек. На мою думку це не нормально що учень має їздити на такому автомобілі. До того ж я навчалася на автоматі й не була підготовлена до особливостей роботизованої коробки, через що спочатку глохла, а інструктор з цього приводу дуже нервував.<br>Інструктор також часто сидів у телефоні під час занять, дивився різні тікток відео достатньо гучно. Одного разу, коли я злякалася автомобіля, який різко мене об'їжджав я неправильно виконала маневр і зачепила дзеркало припаркованого авто, але у цей момент інструктор також був у телефоні. Крім того, на мої помилки він часто реагував зітханнями, закочуванням очей або саркастичним «шикарно». Замість спокійного пояснення помилки часто чекав, поки я сама запитаю що зробила не так, головне при цьому було закотити очі. І були ситуації коли він просто підвищував тон, аргумент на це: "Я не кричу, я так розмовляю". У результаті після обов'язкових 40 год. навчання я отримала свідоцтво від автошколи і просто знайшла іншу автошколу та інструктора. Саме тоді зрозуміла, наскільки мій попередній досвід був ненормальним, бо новий інструктор повністю присвячував години моєму водінню, а не своєму телефону і був емоційно врівноваженим, саме завдяки ньому я зараз з посвідченням водія.<br>Загалом автошкола має свої плюси,але, як показав мій досвід, при виборі я б не орієнтувалася лише на ціну, бо якість практичного навчання, автомобіля та конкретний інструктор мають не менше значення. Звертайте на це увагу при виборі автошколи та питайте які авто будуть на практиці, чи все там працюватиме.