Яке співвідношення проведення частоти натискань на грудну клітку та штучного дихання є правильним при проведенні серцево-легеневої реанімації?

Згідно з пунктом 2.10 «е» Правил дорожнього руху України, водій у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди зобов’язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим. Алгоритм надання такої допомоги, зокрема проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР), регламентується чинними протоколами, затвердженими МОЗ України, на які посилаються ПДР.

Правильне співвідношення складає 30 натискань на грудну клітку до 2 вдихів штучного дихання.

Це співвідношення є універсальним стандартом для проведення базової реанімації у дорослих:

1. 30 натискань: забезпечують підтримку кровообігу та доставку кисню до життєво важливих органів (мозку та серця).
2. 2 вдихи: забезпечують оксигенацію крові.

Ключові аспекти проведення:

• Глибина натискань має становити 5–6 см, частота — 100–120 натискань на хвилину.
• Важливо мінімізувати перерви між натисканнями (не більше 10 секунд для проведення штучного дихання).
• Якщо ви не маєте відповідної підготовки або засобів захисту для проведення штучного дихання («рот-до-рота»), протоколи дозволяють обмежитися лише безперервним натисканням на грудну клітку до прибуття медиків.

Винятки:

• Для дітей (до настання пубертатного періоду) та у випадках утоплення рекомендовано починати з 5 початкових вдихів, після чого переходити на цикл 30:2.
• Якщо реанімацію проводять двоє осіб, вони повинні змінюватися кожні 2 хвилини, щоб уникнути втоми та зниження ефективності натискань.

Цей стандарт є обов’язковим для всіх водіїв, які надають домедичну допомогу на місці ДТП, з метою підтримання життєдіяльності потерпілого до приїзду бригади швидкої медичної допомоги.