ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

22.1. Маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транс­портного засобу.

На кожний транспортний засіб складається технічна документація, в якій зазначені всі його основні технічні параметри. Перш ніж сісти за кермо транспортного засобу, водій зобов’язаний знати максимально допустиму масу вантажу, яку він може перевезти транспортним засобом, і її розподіл по осях, для того щоб раціонально спланувати маршрут свого руху.

22.2. Водій перед початком руху зобов’язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху – контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

Зміщення погано закріпленого вантажу може призвести до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, тому для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний перед початком руху перевірити надійність кріплення і правильність розташування вантажу, а під час руху транспортного засобу стежити за його станом.

а)не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;

У пп. 22.1, 22.2, 22.4, 22.5 ПДР викладені основні вимоги до перевезення вантажів, і всі вони мають виконуватися. У разі невиконання хоча б однієї з вимог перевезення вантажу забороняється.

б)не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним;

Під час завантаження транспортного засобу для збереження його стійкості та забезпечення нормальних умов керування вантаж слід укладати так, щоб центр ваги розташовувався біля горизонтальної (поздовжньої, а в ряді випадків і поперечної) осі автомобіля і якомога нижче. Кріплення великогабаритних та великовагових вантажів потрібно здійснювати відповідно до технічних умов на їх перевезення.

в)не обмежує водієві оглядовості;

Цим положенням ПДР передбачається, що вантаж не має обмежувати водію оглядовість ні спереду (нависати), ні ззаду та збоку (затуляти дзеркала заднього огляду тощо).

г)не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою;

Враховуючи важливість своєчасного інформування учасників дорожнього руху про здійснювані маневри, вантаж не має затцляти світлові прилади, зокрема стоп-сигнали та покажчики поворотів, світловідбиваючі пристосування, номерні та розпізнавальні знаки.

ґ)не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.

Вантаж, що підіймає під час перевезення пил або забруднює проїжджу частину, треба перевозити у спеціальних кузовах (тарі), вкривати брезентом або додатково пакувати.

22.4. Вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на 1 м, а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 цих Правил.

Вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу, може стати причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, тому, якщо він виступає за допустимі діапазони, зазначені в даному пункті ПДР, він має бути позначений розпізнавальним знаком «Негабаритний вантаж». Спеціальні світлоповертальні смужки розпізнавального знака «Негабаритний вантаж» дозволяють іншим учасникам дорожнього руху виявити небезпеку і вжити заходів для запобігання розвитку небезпечної ситуації на дорозі.

22.5. Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

Основним документом, який дає право на рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними шляхами, вулицями, залізничними переїздами, визначаючи умови та режим їх проїзду, є дозвіл, який видається перевізнику Сервісним Центром за наявності погодження з дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами та організаціями. Дозвіл видається на разовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних рейсів одним маршрутом тим самим транспортним засобом, дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

Кріплення та розміщення негабаритного вантажу на транспортному засобі має бути надійним та відповідати таким вимогам: забезпечувати стійкість вантажу на транспортному засобі та його збереження, не порушувати стійкості транспортного засобу та не ускладнювати керування ним, не обмежувати водію оглядовість.

22.6. Транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та встановленими у випадках, визначених спеціальними правилами, розпізнавальними знаками, передбаченими пунктом 30.3 цих Правил, а великовагові та великогабаритні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м - також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору. 

З метою забезпечення безпеки дорожнього руху на транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, мають бути увімкнені ближнє світло фар і задні габаритні ліхтарі, а також повинні бути встановлені розпізнавальні знаки «Табличка оранжевого кольору» і «Знак небезпеки».

На великовагових і великогабаритних транспортних засобах має бути крім ближнього світла фар і задніх габаритних ліхтарів додатково увімкнений проблисковий маячок оранжевого кольору, а також мають бути встановлені розпізнавальні знаки відповідно до пункту 30.3 з) даних Правил.

22.7. Сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м, повинна обладнуватися знаком “Розпізнавальний знак транспортного засобу”.

У цьому пункті описані базові умови, які є обов’язковими для убезпечення руху. Їх легше організувати та дотримуватися, ніж отримувати щоразу погодження в державних структурах відповідно до Постанови КМУ «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».