РУХ ПО ГІРСЬКИХ ДОРОГАХ І НА КРУТИХ СПУСКАХ

Пункт 28.2 ПДР України регулює безпеку руху транспортних засобів великої маси (вантажівки понад 3,5 т, трактори, автобуси) на ділянках з ухилом.

Роз’яснення вимог:

1. Гірські гальма (підпункт «а»): Якщо конструкцією передбачена допоміжна гальмівна система (ретардер або моторне гальмо), водій зобов’язаний використовувати її на спусках. Це запобігає перегріву основних гальмівних механізмів. Перегріті гальма втрачають ефективність, що може призвести до повної відмови системи та некерованого руху.
2. Противідкотні упори (підпункт «б»): Під час зупинки чи стоянки на підйомах і спусках водій зобов'язаний зафіксувати колеса спеціальними «башмаками». Це механічний запобіжник від мимовільного кочення автомобіля, якщо стоянкове гальмо не витримає навантаження або вийде з ладу.

Чому це важливо: Вказані транспортні засоби мають велику масу та інерцію. У разі виходу з-під контролю на гірській дорозі вони стають джерелом смертельної небезпеки для інших водіїв та пішоходів. Використання допоміжних засобів гарантує, що автомобіль залишиться керованим (при русі) або нерухомим (при стоянці).

Взаємодія з іншими учасниками:

• Водії інших транспортних засобів: Повинні враховувати, що важка техніка на спусках рухається повільніше, дотримуючись дистанції та інтервалу. Не слід обганяти таку техніку на вузьких ділянках, де вона може зміщуватися для проходження повороту.
• Пасажири: У разі зупинки автобуса на схилі мають поводитися обережно під час виходу, пам’ятаючи про можливе використання водієм упорів.
• Пішоходи: Мають уникати перебування безпосередньо перед або позаду важкого транспортного засобу на схилах, оскільки ризик мимовільного кочення, незважаючи на вжиті заходи, завжди вищий, ніж на горизонтальній ділянці дороги.

На практиці це правило є критичним елементом технічної дисципліни, що рятує життя в умовах гірського рельєфу.

Пункт 28.3 ПДР України встановлює додаткові заходи безпеки для руху на гірських дорогах, де складний рельєф підвищує ризик втрати контролю над транспортним засобом.

а) Заборона руху з непрацюючим двигуном та вимкненим зчепленням або передачею (рух «на нейтралці») На затяжних спусках водій повинен використовувати гальмування двигуном. Якщо двигун вимкнено або увімкнено нейтральну передачу, гальмування здійснюється виключно робочою гальмівною системою. Це призводить до перегріву гальмівних колодок та «закипання» гальмівної рідини, через що гальма можуть відмовити. Крім того, при вимкненому двигуні не працює підсилювач керма та гальм, що робить керування автомобілем майже неможливим.

б) Заборона буксирування на гнучкому зчепленні Гнучке зчеплення (трос) не дозволяє жорстко контролювати дистанцію між автомобілями. На крутих поворотах та перепадах висот буксирований автомобіль може різко наїхати на буксир, що призведе до занесення або зіткнення. Жорстке зчеплення або метод часткового навантаження забезпечують передбачувану траєкторію руху обох транспортних засобів.

в) Заборона будь-якого буксирування під час ожеледиці Зчеплення коліс з дорогою в ожеледицю є мінімальним. Будь-яка спроба буксирування в таких умовах створює ризик неконтрольованого ковзання обох автомобілів, особливо під час гальмування чи проходження поворотів. Це загрожує безпеці не лише водіїв, а й пасажирів та пішоходів, оскільки транспортні засоби стають некерованими та можуть виїхати за межі проїзної частини.

Практичне застосування: Водій зобов’язаний на гірських ділянках заздалегідь обирати нижчу передачу перед початком спуску. Якщо автомобіль вийшов з ладу під час ожеледиці в горах, його не можна буксирувати — слід викликати евакуатор або використовувати спеціальну техніку. Інші водії повинні дотримуватися безпечної дистанції та інтервалу, враховуючи складність маневрування інших учасників у таких умовах.