БУКСИРУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ СОСТАВІВ

Буксирування механічних транспортних засобів зазвичай застосовується у випадках, якщо несправність, з якою подальший рух заборонено (п. 31.6 ПДР), неможливо усунути на місці і тому необхідно доправити такий транспортний засіб до місця ремонту, а також при доправлянні нових або відремонтованих вантажних автомобілів до місця експлуатації (зазвичай методом часткового навантаження одного транспортного засобу на платформу або спеціальний опорний пристрій іншого).

Перед буксируванням треба перевірити стан тягово-зчіпного пристрою, а також переконатися в закріпленні буксирувального пристрою та його надійності.

Буксирування автопоїздом, транспортним засобом із причепом або напівпричепом забороняється.

                                                                                                        7.5.2
                                                                                                        3.1
                                                                                                        3.2
                                                                                                        3.4

Безпечнішим є буксирування на жорсткій зчіпці. Зазвичай конструкція жорсткої зчіпки являє собою металеву штангу з вушками, що з’єднуються з буксирним пристосуванням автомобіля-тягача, і гаками (або спеціальною буксирною петлею, в якій шворнем закріплюється жорстка зчіпка) транспортного засобу, що буксирується.

За допомогою буксирувальної штанги дозволяється буксирувати транспортні засоби повною масою від 3 до 8 т за довжини штанги 1800–2500 мм. Штанга може бути пофарбована в темний колір із нанесенням поперечних смуг білого кольору завдовжки 250 мм. Буксирні пристрої вилкоподібної форми або типу «трикутник» забезпечують надійне транспортування несправного автомобіля за обидва гаки.

Для гнучкого зчеплення дозволяється використовувати сталевий, прядив’яний або синтетичний трос. Зусилля, необхідне для розриву такого троса, має бути приблизно в 5 разів більшим за масу транспортного засобу, що буксирується. Буксирування на гнучкій зчіпці слід застосовувати лише у виняткових випадках, адже водій транспортного засобу, що буксирується, перебуває на малій відстані від автомобіля-тягача, має обмежений огляд дорожньої ситуації, а також занадто мало часу для ухвалення рішення та відповідних дій із керування транспортним засобом.

Під час буксирування методом підвішування передньої частини автомобіля на спеціальному опорному пристосуванні або способом часткового навантаження на платформу транспортного засобу, що буксирується, буксирований транспортний засіб має бути надійно закріплений, не повинен перевищувати габаритної ширини автомобіля-тягача і бути зміщеним у бік щодо його осі.

Максимальний ухил підвішування або навантаження вибирають таким чином, щоб транспортний засіб, що буксирується, під час руху не торкався проїжджої частини і було видно його габаритні задні вогні.

Правила дорожнього руху не визначають мінімальну довжину жорсткого зчеплення, але задля запобігання пошкодження транспортного засобу, що буксирує, та буксированого транспортного засобу воно має бути завдовжки не менше половини ширини найбільшого з транспортних засобів. Щодо гнучкого зчеплення, то під час вибору його довжини слід пам’ятати наступне:

1. Маленька довжина гнучкого зчеплення обмежує водієві буксированого транспортного засобу оглядовість і не дозволить здійснити безпечну зупинку в разі різкого гальмування транспортного засобу, що буксирує.

2. Занадто велика довжина може призвести до значного зміщення буксированого транспортного засобу до центру повороту, що може призвести до виникнення аварійної обстановки.

3. Для своєчасного виявлення пішоходами та іншими учасниками дорожнього руху гнучкого зчеплення воно має бути позначене через кожен метр сигнальними щитками або прапорцями відповідно до пункту 30.5 цих Правил.

Оскільки рульове і гальмове керування є системами, які забезпечують активну безпеку транспортного засобу, вони повинні бути справні під час буксирування на гнучкому зчепленні. У деяких транспортних засобів рульове і гальмове керування можуть обладнуватися насосами та підсилювачами, які працюють від двигуна внутрішнього згоряння, тому, якщо один з елементів, наприклад підсилювач керма, компресор, вакуумний підсилювач гальм або двигун внутрішнього згоряння, несправний, буксирування на гнучкому зчепленні заборонене.

Слід зазначити, що на відміну від гнучкого зчеплення жорстке зчеплення може забезпечити ефективне загальмування буксированого транспортного засобу, тому за наявності справного рульового керування буксирування на жорсткому зчепленні дозволене за несправної гальмової системи.

При буксируванні на гнучкій або жорсткій зчіпці, коли транспортний засіб, що буксирується, не повторює траєкторію руху буксируючого, необхідність наявності водія в транспортному засобі, що буксирується, викликана забезпеченням постійного контролю за рухом (при буксируванні на гнучкій зчіпці, щоб буксирувальний трос не провисав) і надійністю буксирувального пристрою, а також спостереженням за рухом та маневрами автомобіля-тягача. Оскільки особа, яка перебуває за кермом транспортного засобу, що буксирується, також є водієм (згідно з терміном «водій»), у неї має бути посвідчення на право керування транспортним засобом цієї категорії.

Виходячи з вимог пункту, при буксируванні на жорсткій зчіпці, коли її конструкція забезпечує рух транспортного засобу, що буксирується, по траєкторії буксируючого, в кабіні автомобіля, що буксирується, водій може бути відсутнім. Зазначені в цьому пункті вимоги, що стосуються буксирування на жорсткій зчіпці (що забезпечує надійніше транспортування порівняно з гнучкою), передбачають, що під час такого буксирування на поворотах не має збільшуватися смуга руху зчеплених транспортних засобів.

Даний пункт Правил поширює свою дію на буксировані транспортні засоби, які не мають двигуна (причепи, напівпричепи та ін.). Під час руху за транспортним засобом, що буксирує, вони мають повторювати його траєкторію руху, в іншому випадку буксирування немеханічних транспортних засобів забороняється.

Для буксирування механічних транспортних засобів з несправним або недіючим кермовим керуванням (наприклад, не працює підсилювач керма або не запускається двигун автомобіля з підсилювачем керма), переднім або заднім мостом, трансмісією, зазвичай використовуються автомобілі технічної допомоги зі спеціальним буксирно-підйомним пристроєм, що дозволяє буксирувати автомобіль з підвішеною передньою частиною або вивішеним заднім мостом.

Недіючим вважається кермове керування, яке не дає водієві можливості здійснити маневр при русі з мінімальною швидкістю (п. 31.6 ПДР). Буксирування механічних транспортних засобів з несправним або недіючим кермовим керуванням має здійснюватися лише методом їх часткового навантаження на платформу або спеціальний опорний пристрій. При такому вигляді буксирування як водію, так і пасажирам забороняється перебувати в кабіні транспортного засобу, що буксирується.

Відповідно до пп. 9.8 г та 9.9 г ПДР, для інформування інших учасників дорожнього руху про буксирування на буксируючих транспортних засобах вмикається ближнє світло фар, а на буксированому — аварійна світлова сигналізація (за її відсутності ззаду на транспортному засобі, що буксирується, встановлюється знак аварійної зупинки). Водії буксируючого та буксированого транспортних засобів перед початком руху повинні обумовити порядок подачі сигналів про зупинку або зміну швидкісних режимів. Наприклад, сигналом зупинки може бути подача звукового сигналу або перемикання світла фар.

Ця заборона пов’язана з реалізацією права пасажира на безпечне перевезення і викликана відсутністю можливості забезпечити таку за всіх способів буксирування. У легковому автомобілі, що буксирується на гнучкій або жорсткій зчіпці, перевезення пасажирів не заборонено.

Для реалізації гальмівних і тягових якостей під час буксирування транспортний засіб, що буксирує, повинен мати достатню масу. Якщо фактична маса транспортного засобу, що буксирується, з несправною гальмівною системою (або за її відсутності) перевищує половину фактичної маси буксируючого, то не може бути забезпечена достатня ефективність гальмування составу транспортних засобів і його поперечна і поздовжня стійкість, що загрожує можливістю ДТП. Враховуючи вимогу п. 23.4, яка забороняє буксирування транспортних засобів з несправною робочою гальмівною системою, це положення поширюється й на буксирування на жорсткій зчіпці.

У таких випадках має здійснюватися не буксирування транспортного засобу, а його транспортування методом повного навантаження на спеціальну платформу.

Під час ожеледиці зчіпні можливості шин автомобіля істотно знижуються, тому водії буксированих транспортних засобів під час буксирування на гнучкому зчепленні можуть не впоратися з керуванням і створити аварійну обстановку на проїзній частині, що неприпустимо. У зв’язку з цим Правилами дорожнього руху забороняється буксирування транспортних засобів на гнучкому зчепленні під час ожеледиці.

Довгомірні та великогабаритні транспортні засоби мають здійснювати рух за спеціальними правилами, а маршрути їхнього руху повинні узгоджуватися з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Двоколісні транспортні засоби можуть втратити стійкість під час руху в зчепленні з іншими транспортними засобами, тому Правилами дорожнього руху забороняється буксирування як двоколісними транспортними засобами, так і двоколісних транспортних засобів.

Оскільки причіпна техніка під час повороту зміщується до центру повороту, Правилами забороняється буксирувати більше одного транспортного засобу або буксирувати транспортним засобом з причепом.

Слід зазначити, що буксирування одним транспортним засобом іншого транспортного засобу з причепом не заборонене Правилами дорожнього руху України (див. ілюстрацію до п. 23.1).

Оскільки автобус за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки, то буксирування причепа ускладнює керування зазначеним транспортним засобом, а в непередбачених випадках може призвести до ДТП з тяжкими наслідками. Крім того, буксирування та експлуатація автобусів із причепами будь-якого типу зазвичай не передбачені заводом-виробником.

Вимоги відповідності причепа тягачеві базуються на таких умовах: відповідність гальмівної системи причепа та тягача; відповідність транспортного засобу та причепа.

Експлуатація таких автопоїздів можлива за умов: обладнання єдиною гальмівною системою (для вантажних автомобілів, тракторів, деяких причепів, що експлуатуються з легковими автомобілями); обов’язкового підключення системи електроустаткування до електроустаткування причепа тягача; наявності стоянкових пристроїв; дотримання припустимих швидкісних режимів руху автопоїзда; наявності страхувальних тросів між тягачем та причепом.

У разі невідповідності викладеним вимогам, що висуваються до експлуатації автопоїздів, рух транспортного засобу з причепом має здійснюватися за правилами буксирування.

Транспортування легковим автомобілем технічно справного причепа за умови його відповідності цьому автомобілю за технічною характеристикою заводу-виробника розглядається не як буксирування, а як експлуатація транспортного составу. У уьому разі вимоги пп. 9.8 та 9.9 не поширюються на вказаний автопоїзд, тобто на буксируючому транспортному засобі не потрібно вмикати у денний час ближнє світло фар або протитуманні фари.

Від 26 вересня 2011 р. № 1029

Стара редакція:

23.12. Експлуатація состава транспортних засобів у складі автобуса і причепа забороняється.

 Нова редакція:

Пункт 23.12 виключено на підставі Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011