РОЗТАШУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА ДОРОЗІ - Пункт 11.1

Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками , ,, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Пункт 11.1 визначає ієрархію способів визначення кількості смуг руху на дорозі. Водій має керуватися правилами в такій послідовності:

  1. Дорожня розмітка: Лінії, що розділяють транспортні потоки (наприклад, 1.1, 1.2, 1.5). Це основний орієнтир.
  2. Дорожні знаки: Знаки 5.16 («Напрямки руху по смугах»), 5.17.1 та 5.17.2 («Напрямок руху по смугах»), що вказують кількість смуг та дозволені напрямки руху з кожної з них.
  3. Візуальна оцінка: Якщо розмітка стерта, відсутня або засипана снігом, а знаки відсутні, водій самостійно визначає кількість смуг. При цьому необхідно враховувати ширину проїзної частини в одному напрямку, габарити власних та інших транспортних засобів, а також необхідний безпечний інтервал між ними.

Чому це важливо для безпеки: Відсутність розмітки не означає, що дорога стає «єдиною смугою». Визначення смуг дозволяє прогнозовано рухатися в потоці, уникати хаотичних переміщень, дотримуватися дистанції та запобігати зіткненням при паралельному русі.

Практичне застосування: Якщо ширина дороги дозволяє розмістити, наприклад, два автомобілі, водії повинні рухатися двома рядами. Якщо водій «займає» центр, він порушує право інших на рух по вільній частині смуги. Водночас при самостійному визначенні смуг водій зобов’язаний залишити достатньо місця для безпечного роз’їзду, враховуючи розміри дзеркал та амплітуду руху транспортних засобів.

Взаємодія:

  • Водії: Зобов’язані дотримуватися обраної смуги. При перестроюванні — дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в сусідній смузі без зміни напрямку руху.
  • Пішоходи: Очікують від водіїв передбачуваності. Розуміння водіями своїх рядів дозволяє пішоходам безпечніше перетинати дорогу, оскільки рух автомобілів стає впорядкованим, а не «розмазаним» по всій ширині проїзної частини.