РУХ ПО ГІРСЬКИХ ДОРОГАХ І НА КРУТИХ СПУСКАХ - Пункт 28.2
Пункт 28.2
На гірських дорогах і крутих спусках водій вантажного автомобіля, дозволена максимальна маса якого перевищує 3,5 т, трактора та автобуса повинен:
а) користуватися спеціальними гірськими гальмами, якщо вони встановлені на транспортному засобі заводом-виробником;
б) під час зупинки або стоянки на підйомах і спусках користуватися противідкотними упорами.
Пункт 28.2 ПДР України регулює безпеку руху транспортних засобів великої маси (вантажівки понад 3,5 т, трактори, автобуси) на ділянках з ухилом.
Роз’яснення вимог:
- Гірські гальма (підпункт «а»): Якщо конструкцією передбачена допоміжна гальмівна система (ретардер або моторне гальмо), водій зобов’язаний використовувати її на спусках. Це запобігає перегріву основних гальмівних механізмів. Перегріті гальма втрачають ефективність, що може призвести до повної відмови системи та некерованого руху.
- Противідкотні упори (підпункт «б»): Під час зупинки чи стоянки на підйомах і спусках водій зобов'язаний зафіксувати колеса спеціальними «башмаками». Це механічний запобіжник від мимовільного кочення автомобіля, якщо стоянкове гальмо не витримає навантаження або вийде з ладу.
Чому це важливо: Вказані транспортні засоби мають велику масу та інерцію. У разі виходу з-під контролю на гірській дорозі вони стають джерелом смертельної небезпеки для інших водіїв та пішоходів. Використання допоміжних засобів гарантує, що автомобіль залишиться керованим (при русі) або нерухомим (при стоянці).
Взаємодія з іншими учасниками:
- Водії інших транспортних засобів: Повинні враховувати, що важка техніка на спусках рухається повільніше, дотримуючись дистанції та інтервалу. Не слід обганяти таку техніку на вузьких ділянках, де вона може зміщуватися для проходження повороту.
- Пасажири: У разі зупинки автобуса на схилі мають поводитися обережно під час виходу, пам’ятаючи про можливе використання водієм упорів.
- Пішоходи: Мають уникати перебування безпосередньо перед або позаду важкого транспортного засобу на схилах, оскільки ризик мимовільного кочення, незважаючи на вжиті заходи, завжди вищий, ніж на горизонтальній ділянці дороги.
На практиці це правило є критичним елементом технічної дисципліни, що рятує життя в умовах гірського рельєфу.